Найкраще, що в них було.

Политика

Я сама собі заздрю.

Ми – це найкраще, що у них було. Починаючи з Київської Русі і закінчуючи кінцем 2013 року. Найкраще, з якого вони взяли все, що могли. Вичавили всі соки, які є вичавлені. Завдяки нам було підвищено їх IQ, наповнена їх культура, створена їх “спадщина”.

Безумовно, той факт, що по нашій території, як по коридору, табуни пробіглися що в Європу, що назад, попутно вбивши мільйони українців – у мене особисто викликає бурю емоцій, тому що по відношенню до своєї країни потрібно бути власником. Якщо ти “людина світу” (як зараз модно себе називати) – то навряд чи це буде говорити про тебе як про того, хто здатний створити. Швидше ти той, хто користується.

Створювати і користуватися – це кардинально різні основи, з яких виходять і думки, і вчинки, і результати дій.Так ось, про коридор.”Ще не вмерла” мені особисто теж не близьке, тому що не люблю викликати жалість, як представник України тим більше. Але я зрозуміла цей сенс, адже він буквально кричить про те, що нас убивали і вбивають – а ми ніяк не вмираємо, як нація. І тепер “ще не вмерла” – це скоріше пропаганда стійкості, а не жалю (як я думала раніше, на жаль).

Я згадую розповідь екскурсовода на відео в YouTube, із заходу України – йшлося про те, що вивезли більшовики до себе в Пітер і Москву те, що залишила нам історія. Що створено було європейцями на нашій землі. Статуї, камінь, картини. Що побудовано було талановитими українцями. Що належить нам і тільки нам. Золото з церков. Газ з наших надр. Зерно з наших будинків і ланів. Ми – краще, що було в їх житті. При цьому ми самодостатні – наші новини говорять про Україну. І російські новини говорять про Україну. Але ми у себе вдома, вирішуємо свої проблеми. А вони – у себе, свої проблеми замовчують.

До речі сказати, вихід американських військ вони трактують як американську поразку – а ми трактуємо як урок самостійності. Як факт того, що ми перші, хто повинен себе захищати.Нашу спецоперацію в Кабулі вони трактують як “вилизування” чиєїсь, хм … ж … пи. Союзницької. А ми трактуємо як виконання своїх зобов’язань, домовленостей, виконання свого людського обов’язку.Наше бажання жити за стандартами ЄС вони трактують як “зовнішнє управління”. А ми трактуємо як бажання вибратися з багатовікового капкана, розставленого нам “братами”.

Не треба говорити про всю Україну, як про слабку країну. Це позиція “стакан наполовину порожній”. Так мислять “їхні”. Ті, хто живе в Україні і мучиться, чому їх не вкололи “спутником”, або чому їм не дали московську пенсію.Не треба. У нас все в порядку. Ми в строю. Ми боремося.

Насправді все, що ми робимо, все, що ми створюємо – викликає у них заздрість. Про нас мовчали б, якби ми були їм байдужі. Якби ми були не успішніші. Якби були слабкі. Так це працює в суспільстві, між людьми. Так це працює і між країнами.

Так що підійміть вище голову.

Українці.

#Олена_Кудренко

#Сині_грози