Чому Ні.

Политика

Є теми важливіші Хабаровська, але варто озвучити пару думок.
Щоб претендувати на перемогу, потрібні хоч якісь підстави.
Отже. Згадайте, як їх “опозиціонери” кричали під час нашого Майдану:
– Вийде в України, вийде і у Росії!
На той момент у України все вийшло, до приходу Зеленського. Вийшло розгорнути вектор країни в бік Європи, вийшло відродити Армію, вийшло залучити інвестиції, вдалося отримати союзників. А що ж вийшло у Росії?
Нічого.

Революція 1917-го – це ж теж їх рук справа. Ну, повстали. Ну, скинули. І що на виході? Терор? Комунізм? Совкова відрижка? Чого домоглися?
Нічого.
Є питання до росіян і з приводу Другої світової війни (багато з них не знають, що це за війна така, там же є “Отечественная”!). Зрадників і колаборантів там було більше, ніж вони приписують нам. Не кажучи вже про той факт, що вони ж і Польщу вдарили в спину в 1939-му. Хіба це в першу чергу їх штабелями укладали, як українців, щоб “ворог” не дійшов до Москви? Чи не нашими трупами вони прикрилися, захистивши той же, наприклад, Хабаровськ? Ми як на обробній дошці і тоді, і зараз. Як якийсь плацдарм, розвилка для запоребріка.

Ні. Не вийде, ні в Хабаровську, ні де-небудь ще. І немає ніяких до цього передумов. Давайте подивимося на маркери. Точки, в яких вони могли б повернути в інший бік (так, основні):
– 1917-й. Повстали, але не повернули;
– 1939-й. Напали на Польщу, але не жахнулися і не повернули;
– 1991-й. Розпад совка, був шанс. Не повернули;
– 2014-й. Ввели кадрову армію в Україну, вбили тисячі людей. Не повернули.
Нічого, нуль. Сьогоднішній Хабаровськ – це пустишка.

Припустимо (з області фантастики), що Хабаровськ доб’ється свого. Чого саме? Повалення Путіна? А як жити далі будуть?
– Гаага;
– санкції;
– репарації;
– Кадиров;
– нафта в ціні падає;
– грошей немає…

Щоб утримати країну на плаву, непідготовлену до іншого сценарію, потрібен знову-таки цар. І та ж політика, як внутрішня, так і зовнішня. РФ штучно зібрана в один пучок, і розпадеться без “міцної руки”. Не хочуть “міцну руку”?
А як думає жити окремо, окремою республікою, кожен з відколовшихся шматків? Нафту потрібно якимось чином добувати, а вже зараз це справа збиткова для росіян. І нафту потрібно кудись збувати.
А більше у них нічого немає. Щоб ці безглузді шматки запоребріка вижили, їх хіба що повинен хтось пригріти. А кому вони потрібні, крім Китаю? “Да и это не точно”.

Так що чергова картинка з Хабаровська не несе в собі ніяких перспектив, і ніяких істотних змін в позиції Росії по відношенню до України. Більш того, я дозволю собі сказати крамольну думку: наші “73%” за ступенем завданої Україні шкоди є сенс додати на сторону окупанта. Вони плюсуються до тих, хто нас знищує. На жаль. Одні знищують зовні, другі – з внутрішнього боку.

Важко, боляче, жахливо. Але вже як є. З іншого боку – а що в цьому нового? Що такого незвичайного сьогодні відбувається, чого не було в нашій історії? Голодом нас морили, в табори засилали, розстрілювали, мову відбирали, переселяли, змішували з росіянами, кидали на амбразуру.
Ну, що нового?
– Ось, дивись, Хабаровськ повстав, у них щось починається!
– Та нічого у них не починається. У них це неможливо. І ми будемо боротися за незалежність від них завжди.
Це доля.

Питання “в студію”:
– які ще були моменти в історії запоребріка, де вони мали шанс?